Житлова нерухомість в Україні в 2024 році

Ринок житлової нерухомості України у 2024 році демонстрував поступове відновлення, проте спостерігалися суттєві регіональні та структурні диспропорції. Про ці важливі тренди, які формують динаміку галузі, свідчать дані Державної служби статистики, повідомляє голова парламентського комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев.

Зростання обсягів житлового будівництва

У січні-вересні 2024 року в експлуатацію було введено 6,73 млн кв. м житла, що на 23,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Кількість зданих квартир (як в одно-, так і багатоквартирних будинках) зросла на 19,1% і становила 79,2 тис. одиниць. Однак загальні обсяги введеного житла залишаються на рівні 76,9% від показників останнього довоєнного року (2021).

Регіональні диспропорції

Лідерами за обсягами введеного в експлуатацію житла залишаються Київ, Київська область та Західна Україна. Зокрема, на частку західних регіонів (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Волинська, Чернівецька, Тернопільська та Рівненська області) припадає 38,7% загальної площі житла, введеного в експлуатацію, що є суттєвим зростанням порівняно з 31,7% у 2021 році​.

Водночас, у п’яти регіонах країни (Київ, Харківська, Сумська, Волинська, Черкаська області) обсяги будівництва скоротилися. Це зумовлено як безпековими ризиками, так і обмеженням попиту на житло у регіонах, що зазнали значного впливу війни​.

Багатоквартирне та приватне житло

Обсяги будівництва багатоквартирного житла відновлюються, але все ще залишаються на низькому рівні. У 2024 році цей сегмент досяг лише 54,1% від показників 2021 року. Водночас, приватне житлове будівництво показало суттєве зростання — обсяги перевищили довоєнні показники на 20,5%. Частково це можна пояснити легалізацією раніше збудованих приватних домоволодінь​.

Чинники впливу та перспективи

Ринок житлової нерухомості залежить від багатьох факторів, включаючи:

• Безпекові ризики: Девелопери оцінюють ризики інвестицій у нові проєкти, що впливає на темпи введення в експлуатацію багатоквартирного житла.
• Економічні виклики: Низький інвестиційний попит населення обмежує активність на первинному ринку.
• Державна підтримка: Програми, як-от “єОселя” та “єВідновлення”, спрямовані на підтримку ринку, проте їх вплив обмежений через обмежене фінансування.

Помітна активізація ринку можлива лише за умови зменшення безпекових ризиків, що дозволить збільшити довіру інвесторів і споживачів​.

Отже, підсумуємо:

Житлова нерухомість України поступово відновлюється після потрясінь, викликаних війною та економічною кризою. Незважаючи на позитивну динаміку у введенні житла в експлуатацію, галузь зберігає залежність від державної підтримки та зовнішніх факторів. Для подальшого розвитку потрібні стабільність і стратегічні підходи до залучення інвестицій та підтримки будівництва.