Згода сусідів більше не потрібна одноголосно: як 2026 рік змінив правила єВідновлення

У лютому ми писали про, здавалося б, нерозв’язну проблему: як домовитися з усіма співвласниками будинку, коли треба ухвалити одне спільне рішення, а думки — різні. Ми розбирали психологію таких переговорів і фінансову логіку консолідації, тому що саме одностайна згода десятиліттями була головним блокером для будь-яких колективних рішень щодо багатоквартирного житла в Україні.

2026 рік частково зняв цю проблему — принаймні для одного конкретного випадку. І це варто розібрати детально, тому що зміна показова не лише для отримувачів компенсацій, а й для всієї логіки роботи зі спільною власністю.

Що змінилося

За програмою єВідновлення для пошкодженого (не знищеного) житла тепер діє новий порядок: один співвласник може подати заяву на компенсацію від імені всіх — і згода решти співвласників автоматично вважається отриманою, якщо протягом 15 днів ніхто з них не подав заперечення.

Це принципова відмінність від логіки «спочатку зберіть підписи всіх», яка й раніше гальмувала процес. Тепер тягар дії перекладається з того, хто хоче щось зробити, на того, хто хоче цьому завадити — і якщо такої людини немає або вона мовчить, процес рухається.

Важливе уточнення: це правило працює для пошкодженого житла, яке підлягає ремонту. Для компенсації за знищене житло — де мова йде про житловий сертифікат або більшу грошову виплату — все ще потрібна згода всіх співвласників. Держава розділила ці два випадки за рівнем ризику: чим більша сума й незворотніші наслідки рішення, тим вищий поріг згоди.

Ще одна деталь 2026 року, яка працює на тих самих людей: якщо власники вже відремонтували житло власним коштом — до або без очікування компенсації — вони все одно можуть подати заяву заднім числом, надавши докази і руйнування, і виконаного ремонту, включно з чеками на матеріали й роботи. Це знімає ще один бар’єр: більше не треба вибирати між «жити в зруйнованій квартирі, чекаючи компенсації» і «відремонтувати за свій рахунок і втратити право на виплату».

Чому це важливо не тільки для отримувачів єВідновлення

На перший погляд, це вузька технічна зміна в одній державній програмі. Але вона фіксує дещо ширше: держава на практиці підтвердила те, про що DOMOVA говорить із власниками старого й пошкодженого фонду вже не перший рік, — одностайність не повинна бути умовою для дії, коли є прозорий механізм повідомлення й час на заперечення.

Це та сама логіка, яку DOMOVA намагається вибудувати в роботі з консолідацією власників будинків для продажу під редевелопмент — тільки без права спиратися на юридичну презумпцію згоди, якої для таких рішень поки не існує. На практиці це означає структурований процес: чітка інформація для кожного власника, зафіксований час на рішення, прозора комунікація — але остаточну згоду досі потрібно отримати від кожного окремо, а не просто дочекатися, поки ніхто не заперечить.

Держава застосувала принцип презумпції згоди для порівняно простого й короткострокового рішення — заявки на компенсацію ремонту. Питання, чи поширять цю логіку на складніші й довгостроковіші рішення (продаж усього будинку інвестору чи участь у комплексній реконструкції кварталу), поки відкрите — саме це зараз обговорюють у Верховній Раді щодо законопроєкту №6458.

Що це означає для власників уже зараз

Якщо ваш будинок постраждав від обстрілів і потребує ремонту, а раніше процес зависав через те, що не вдавалося зібрати підписи чи згоду всіх сусідів, — варто повторно перевірити умови програми: можливо, те, що ще рік тому здавалося глухим кутом, тепер вирішується за 15 днів очікування, а не за місяці перемовин.

А власникам будинків, які не постраждали від обстрілів, але фізично й морально застаріли, це показує напрям: це показує напрям, у якому рухається державна політика: від логіки «згода кожного окремого власника — понад усе» до логіки «прозорий процес із правом заперечення». Якщо цей підхід поширять і на складніші рішення щодо старого житлового фонду, колективні рішення власників перестануть бути лише теоретично можливими — і стануть практично досяжними.