Ревіталізація міст і закон: чому “хочемо” — ще не “можемо”
Ревіталізація міст — це не лише будівництво нового, а й робота з уже існуючим. Чому закон залишається головним бар’єром, навіть коли є інструменти, попит і інвестори — аналізуємо на основі дискусій Forbes Development.
10 квітня на події Forbes Development ми почули те, що добре знаємо з практики: бажання відновлювати українські міста є — але без робочих інструментів, правил гри та чіткої законодавчої бази воно не реалізується, все це залишається на рівні намірів.
І варто визнати: на форумі піднімали теми, про які зазвичай мало хто говорить, хоча саме вони зараз критично необхідні.
У фокусі були не просто гасла, а системні запитання:
- як перетворити зруйноване або застаріле житло на актив?
- що заважає інвесторам заходити у ревіталізацію?
- чому міста не можуть самостійно реалізувати потенціал?
Потреба очевидна
До 4 мільйонів українців втратили або мають пошкоджене житло.
Ціна питання — $524 мільярди. Але попри цифри, головне — якість інструменту.
Модель, про яку йдеться:
- житло на умовах оренди за нижчою ціною,
- повна окупність проєкту,
- управління — через неприбуткові муніципальні структури,
- інвестиції — зі збереженням капіталу та гарантованою дохідністю.
Це не фантазія. Це робоча модель у багатьох європейських країнах.
Але система не працює
Соціальне житло в Україні — де-факто неокупне.
Причина: застаріле законодавство, відсутність гарантій для інвесторів і прозорих механізмів на всіх рівнях.
На заході звучали прямі сигнали від банкірів, інвесторів, урядовців:
- потрібна нова законодавча рамка,
- роль держави — не будувати, а створити умови,
- місцеве самоврядування має мати повноваження визначати: що, де, для кого і як,
- управління — через комунальні неприбуткові фонди з чіткою звітністю.
Ревіталізація: шанс для міст, виклик для закону
Говорили не тільки про будівництво нового — ревіталізація старого житла й історичних районів теж у фокусі.
Це пряме перетинання з нашою роботою в DOMOVA.
Але навіть тут постає питання:
- Чи дозволяє закон працювати з пам’ятками архітектури?
- Чи можна узгоджено реконструювати квартал, де права власності розпорошені?
Австрійське законодавство згадувалось як приклад: чітка і зрозуміла система правил для всіх.
А що ми?
- Ми вже створили інструмент, якого не вистачає системі — механізм об’єднання співвласників.
- Наша модель — природне продовження дискусій, які відбуваються на рівні уряду, міст і банків.
- DOMOVA — це не лише про ринок. Це про систему, яка вчиться працювати зі спадщиною, ризиками та соціальними запитами.
Наступний крок — робота над законодавством. Ми віримо: архітектура змін починається не з бетону, а з правил гри.
Цінність таких дискусій полягає не у готових відповідях, а у формуванні якісного контексту для рішень, які ще мають з’явитись. Вони створюють простір, де ринок, держава та інституції можуть синхронізувати очікування й позначити спільні напрямки дії.
За цю інтелектуальну рамку — щира подяка команді Forbes Ukraine.
Останні новини
Дефіцит вільної землі в центрах українських міст змінює логіку девелопменту. Поки конкуренція за нові ділянки стає дедалі дорожчою та конфліктнішою, редевелопмент старого житлового фонду перетворюється на новий стратегічний ресурс для забудовників. Чому саме цей напрямок може стати головним ринком наступних 10–15 років — розбираємо в матеріалі.
DOMOVA увійшла до каталогу Seeds of Bravery — але це не просто про присутність. Це про зміну сприйняття старого житла: від проблеми до інвестиційного активу, який починає формувати новий ринок.
З вересня укриття стає обов’язковою частиною нової забудови. Це змінює не лише підхід до проєктування, а й логіку ринку: старі будинки без укриттів поступово втрачають ліквідність. У статті — що саме змінює закон і що це означає для власників.