Ділову програму Odesa Investment Congress 2026 10-го липня відкрила дискусія «Безбар’єрність як нова філософія міста та середовища». Ідея проста: безбар’єрність — це не окремий норматив чи пандус при вході, а те, як загалом планується місто, щоб у ньому було зручно і безпечно всім.

За одним столом зібралися люди з дуже різних рівнів — заступник міністра розвитку громад та територій Ігор Рева, голова Державної інспекції архітектури та містобудування Олександр Новицький, головні архітектори кількох міст (Житомира, Запоріжжя, Кропивницького), а також представники бізнесу й девелоперів. Модерував розмову Юрій Ямковий, виконавчий директор Одеського регіонального відділення Асоціації міст України.

Обговорювали цілком практичні речі: як впроваджувати безбар’єрність у реальні містобудівні рішення, як цифровізація допомагає в плануванні, які підходи до архітектури зараз працюють, і як державі, громадам та девелоперам ефективніше взаємодіяти між собою у відбудові міст.

Серед учасників панелі був і перший заступник міського голови Одеси Олександр Філатов. Він розповів, як місто вже зараз працює одночасно над кількома речами: безбар’єрністю, відновленням пошкодженого житла та довгостроковим баченням розвитку — попри те, що війна щодня ускладнює реалізацію будь-яких планів. Окремо він згадав перехід на сучасну цифрову містобудівну документацію: саме вона, за його словами, має зробити процеси планування прозорими й зрозумілими — і для мешканців, і для інвесторів.

Окремою панеллю на конгресі також говорили про будівельні матеріали — про те, що масштаб відбудови вимагає розвитку власного виробництва, а не лише імпорту. Тема не з нашого фокусу, але вона добре доповнює загальну картину: щоб міста дійсно відновлювались, потрібні рішення на кількох рівнях одночасно — від планування простору до того, з чого це все будувати.

Для DOMOVA ближча саме перша частина розмови. Коли ми готуємо старий, аварійний чи пошкоджений будинок до нового життя, питання “яким буде середовище навколо” — не другорядне. Безбар’єрність, зручність, продумане планування — це те, що визначає, чи стане оновлений об’єкт дійсно частиною міста, а не просто новою будівлею на старому місці.

Старий, аварійний або пошкоджений внаслідок обстрілів житловий фонд — це одночасно:

• наслідок, який потрібно терміново усувати (аварійний стан, ризики для мешканців);
• і елемент майбутнього міста, який потребує переосмислення — хто власники, яка економіка відновлення, як зробити об’єкт зрозумілим для інвестора чи девелопера.

Один і той самий будинок може бути водночас проблемою сьогодні і активом завтра. Різниця — у тому, чи є механізм, який дозволяє перевести його з одного стану в інший.

Головний висновок, який ми виносимо з цієї дискусії: стратегію розвитку міста не можна відкладати до завершення війни. Її потрібно формувати паралельно з щоденною роботою над наслідками атак — інакше після перемоги міста опиняться без готових рішень, без підготовлених проєктів і без зрозумілого механізму залучення інвестора.

Відбудова складається не з великих декларацій, а з конкретних будинків, конкретних власників і конкретних рішень, ухвалених вже сьогодні.

Команда DOMOVA була запрошена до участі в Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську, яка проходила 25–26 червня 2026 року і була спільно організована урядами Польщі та України. Для нас це була не просто присутність на міжнародному заході, а робоча поїздка з чітким фокусом: відновлення українських міст, залучення приватного капіталу та пошук практичних механізмів для роботи зі старим, аварійним і пошкодженим житловим фондом.

Масштаб конференції цього року говорить сам за себе: за різними оцінками, у Гданську зібралося близько 7,5 тисячі учасників, майже 70 офіційних делегацій та представники приблизно 40 країн на урядовому рівні. Відкривали конференцію прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, участь у заході також підтвердили голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. За підсумками двох днів було підписано майже 200 угод, меморандумів і листів про наміри — на суму понад 1,5 млрд євро.

URC2026 ще раз показала: інтерес до України є. Міжнародний бізнес, фонди, торгові палати, державні інституції та інвестори готові розглядати можливості співпраці. Але майже всі говорять про одне й те саме: їм потрібні не загальні ідеї, а конкретні проєкти з чіткою економікою, зрозумілою юридичною структурою та реальним механізмом реалізації.

Саме в цьому напрямку наша команда працювала під час конференції.

Відновлення міст потребує не лише фінансування

На URC2026 багато говорили про кошти, інвестиції, міжнародні програми та підтримку України. Наприклад, у рамках Ukraine Investment Framework на муніципальні проєкти було залучено 524 млн євро, а на розвиток транспортної інфраструктури — ще 149 млн євро. Був підписаний меморандум між Україною, Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком, який відкриває шлях до додаткових 120 млн євро на транспорт, енергетику та цифрову інфраструктуру. Але головний висновок для нас дуже практичний: гроші самі по собі не запускають відновлення.

Щоб приватний капітал зайшов у проєкт, інвестор має розуміти:

• який саме актив або проєкт пропонується;
• яка його економіка;
• які юридичні ризики;
• хто відповідає за реалізацію;
• як побудована взаємодія з містом, громадою та власниками;
• який результат можна отримати.

Без цього навіть сильна ідея залишається лише ідеєю.

Для українських міст це особливо актуально. Багато об’єктів, які потребують оновлення, мають складну структуру власності, технічні проблеми, соціальну чутливість і юридичні обмеження. Це не ті проєкти, куди інвестор заходить швидко і без підготовки.

Що ми обговорювали на URC2026

Під час конференції команда DOMOVA провела низку робочих зустрічей з представниками міжнародного бізнесу, інституцій та організацій, які працюють із темою відновлення України.

Ми презентували наш підхід до роботи зі старим і пошкодженим житловим фондом та обговорювали, як такі проєкти можуть бути підготовлені для інвесторів. У розмовах підтвердився важливий запит: міжнародні партнери готові розглядати реальні проєкти, але лише за умови, що вони мають зрозуміле економічне обґрунтування, юридичну логіку та прозорий механізм реалізації.

Показово, що саме муніципальний рівень цього року отримав окрему увагу. Заступник Прем’єр-міністра з питань відновлення — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба зазначив, що конференція засвідчила перехід від реагування на наслідки війни до довгострокового планування відбудови. На заході також окремо презентували портфель проєктів державно-приватного партнерства орієнтовною вартістю 5–10 млрд євро. Свій досвід відновлення на конференції представляв, зокрема, Миколаїв — одне з міст, чиї практичні кейси інвестори вивчали найуважніше.

Інакше кажучи, ринок не шукає абстрактних можливостей. Ринок шукає проєкти, які можна перевірити, оцінити, профінансувати й реалізувати.

Державно-приватне партнерство як один із ключових інструментів

Окремим важливим напрямком на URC2026 стала тема державно-приватного партнерства.

Для відновлення міст цей інструмент має велике значення. Державних і місцевих бюджетів не вистачить, щоб вирішити всі завдання відбудови. Водночас приватний капітал не може ефективно працювати там, де немає правил, структури та відповідальності.

Роль місцевого самоврядування підкреслювали й на європейському рівні. Мерка Гданська Александра Дулкевич наголошувала, що відновлення України не може керуватися лише з кабінетів у столицях і що успіх трансформації тримається на довірі — між центральною і місцевою владою, між державою та громадянами, між Україною і європейськими партнерами. Про це ж говорили й напередодні конференції, під час консультацій за участю заступника міністра розвитку громад та територій Олексія Рябикіна та представників Європейського комітету регіонів.

Саме тому державно-приватне партнерство розглядається як один із механізмів, який може поєднати інтереси громад, держави, бізнесу та інвесторів.

Але тут є важливий момент: міжнародні інвестиції можуть заходити в муніципальні проєкти лише тоді, коли ці проєкти якісно підготовлені. Йдеться не лише про презентацію чи ідею, а про юридичну, економічну та організаційну упаковку.

Для DOMOVA це дуже близька логіка. Ми працюємо саме з тими об’єктами, де без підготовки процес просто не рухається.

Чому житловий фонд — це частина економічного відновлення

Старий, аварійний і пошкоджений житловий фонд часто сприймається як соціальна або комунальна проблема. Але насправді це також економічне питання. Не випадково за підсумками URC2026 в Гданську серед головних результатів окремо називали саме нові житлові програми — поряд з інвестиціями та інструментами цифровізації відбудови.

Такі будинки займають міську землю, формують вигляд районів, впливають на безпеку мешканців, інфраструктуру та інвестиційну привабливість територій.

Проблема в тому, що один будинок може мати десятки власників. Кожен має свою позицію, свої обставини, свої очікування. Для девелопера або інвестора це складний процес. Для міста — роками невирішена проблема. Для мешканців — життя в умовах невизначеності.

Саме тому потрібен механізм, який допоможе об’єднати власників, сформувати зрозумілий об’єкт і зробити його придатним для подальшої роботи з інвестором або девелопером.

DOMOVA працює над тим, щоб складні об’єкти старого, аварійного або пошкодженого житлового фонду ставали зрозумілими для всіх сторін.

Для власників — це можливість вийти з проблемного активу через колективне рішення. Для девелоперів та інвесторів — можливість працювати не з хаотичним набором окремих квартир, а з підготовленим об’єктом і зрозумілим процесом. Для міста — шанс отримати нове будівництво, оновлення території та ефективніше використання землі.

Саме такий підхід ми обговорювали під час URC2026. І саме він, на нашу думку, може стати частиною практичної моделі міського відновлення.

Що підтвердила поїздка

URC2026 підтвердила кілька важливих речей.

• Перше — міжнародний інтерес до України є, і масштаб цьогорічної конференції — тисячі учасників, десятки делегацій, майже 200 підписаних угод — це підтверджує.
• Друге — інвестори готові говорити про конкретні проєкти, але хочуть бачити підготовлену структуру, економіку та зрозумілі правила.
• Третє — муніципальні проєкти мають великий потенціал: цього року на них окремо виділили сотні мільйонів євро та представили портфель державно-приватного партнерства на мільярди, — але вони потребують якісної попередньої роботи.
• Четверте — відновлення житлового фонду не можна розглядати окремо від міського розвитку, інвестицій і партнерства з приватним сектором.

Після конференції ми продовжуємо працювати з контактами, які були встановлені під час поїздки, та над підготовкою проєктів, які можуть бути зрозумілими для міжнародних партнерів і приватних інвесторів.

Відновлення України — це не лише великі міжнародні програми. Це також щоденна робота з конкретними об’єктами, власниками, громадами, містами та інвесторами. Українським містам потрібні не тільки кошти, їм потрібні механізми, які дозволяють перетворювати складні проблеми на реалізовані проєкти.

Саме над цим ми працюємо.

На Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську презентували Ukraine Investment Guide 2026 — каталог інвестиційних можливостей України. Його підготували Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з KSE Institute за підтримки Уряду Великої Британії.

Цьогорічний каталог об’єднав 377 інвестиційних можливостей у 11 ключових секторах української економіки. Загальний бюджет представлених проєктів становить 77,2 млрд доларів США, а потреба у фінансуванні — близько 61,6 млрд доларів США.

DOMOVA вже другий рік поспіль входить до каталогу інвестиційних проєктів України. Для нас це не просто формальна згадка в інвестиційному документі. Це підтвердження того, що проблема старого, аварійного та пошкодженого житлового фонду є частиною ширшого порядку денного відновлення України.

Чому це важливо

Відновлення України часто обговорюють через великі інфраструктурні, енергетичні або промислові проєкти. Але міста складаються не лише з доріг, мереж і підприємств. Вони також складаються з житлових районів, будинків, дворів, кварталів і людей, які там живуть.

Старий або пошкоджений житловий фонд — це одна з найскладніших тем міського відновлення.

Проблема не лише в технічному стані будинків. Проблема також у структурі власності, відсутності зрозумілого механізму для колективних рішень, складності роботи з десятками власників та високих ризиках для інвесторів і девелоперів.

Саме тому такі об’єкти часто роками залишаються поза реальним ринком. Мешканці не мають зрозумілого виходу з проблемного житла. Девелопери не готові заходити в хаотичний процес. Місто не отримує оновлення територій.

DOMOVA працює саме з цією частиною проблеми.

Що пропонує DOMOVA

DOMOVA створює механізм, який допомагає власникам квартир і нежитлових приміщень у старих, аварійних або пошкоджених будинках об’єднатися для колективного продажу всього об’єкта.

• Для власників це можливість не залишатися сам на сам із проблемним активом.
• Для девелоперів та інвесторів — можливість працювати не з десятками розрізнених переговорів, а з більш підготовленим і зрозумілим об’єктом.
• Для міста — шанс замість занедбаного або небезпечного фонду отримати нове будівництво, оновлення території та більш ефективне використання міського простору.

Такий підхід особливо важливий у контексті післявоєнного відновлення, коли Україні потрібно не лише ремонтувати пошкоджене, а й створювати умови для якісного оновлення міст.

Інвестиції потребують правил

Включення DOMOVA до Ukraine Investment Guide 2026 ми сприймаємо як важливу оцінку актуальності нашого підходу, але водночас бачимо й іншу сторону питання.

Для масштабного відновлення Україні потрібні не лише інвестиції. Потрібна сучасна регуляторна база, яка дозволить швидше запускати проєкти редевелопменту, працювати з проблемною власністю, залучати приватний капітал і будувати ефективну взаємодію між державою, громадами, власниками та інвесторами.

Інвестор не заходить у невизначеність. Йому потрібні прозорі правила, зрозуміла процедура, юридичні гарантії та прогнозований шлях реалізації проєкту. Саме тому реальне відновлення міст має спиратися не лише на фінансування, а й на механізми, які дозволяють цьому фінансуванню працювати.

Ukraine Investment Guide — це інструмент, який допомагає українським компаніям і проєктам бути видимими для міжнародних інвесторів, фінансових інституцій та партнерів. А для DOMOVA участь у каталозі другий рік поспіль — це можливість говорити про міське відновлення мовою інвестиційних проєктів, а не лише соціальної проблеми.

Старий і пошкоджений житловий фонд — це не тільки виклик. Це також потенціал для редевелопменту, оновлення районів, залучення приватного капіталу та створення нової якості міського середовища.

Саме в цьому напрямку ми продовжуємо працювати.

Де переглянути інформацію

Інформацію про DOMOVA можна знайти на сторінках 437–438 Ukraine Investment Guide 2026.

Портал інвестиційних проєктів України

Каталог інвестиційних можливостей України 2026

Інформація про презентацію Ukraine Investment Guide 2026

Команда DOMOVA дякує за довіру до нашого підходу та продовжує працювати над тим, щоб складні об’єкти старого і пошкодженого житлового фонду ставали зрозумілими для власників, міст, девелоперів та інвесторів.

Війна змінює не лише міста, а й спосіб мислення про їхнє майбутнє. На September Fest 2025 у Києві ключові девелопери, архітектори й інвестори обговорювали, як поєднати відновлення з новими інвестиційними стратегіями.

Звучали різні, але взаємопов’язані думки. Девелопери визнають: реконструкція зазвичай дорожча й триваліша за нове будівництво, але вона зберігає історичний контекст і створює сучасні простори з урахуванням комфорту та клімату. Архітектори наголошували, що відновлення — це не лише про квадратні метри, а й про людину, її фізичне й ментальне здоров’я. Інвестиції у соціальну інфраструктуру, безбар’єрність та простори для дітей і молоді сьогодні так само важливі, як дороги чи житлові комплекси.

Окрема увага була зосереджена на інвестиціях. Для українських інвесторів головним чинником лишається довіра до особистості власника чи команди, тоді як іноземні інвестори дивляться насамперед на бізнес-план, фінансові показники та прозорі інструменти. Глобальні тренди рухаються у напрямку health, робототехніки, агротехнологій і навіть космосу, тоді як в Україні в пріоритеті залишаються енергетика, інфраструктура та агробізнес.

Серед сильних акцентів — виступ Андрія Вавриша (SAGA Development). Він підкреслив відсутність реальної містобудівної політики, водночас наголосивши на необхідності ревіталізації малих і великих міст. Йшлося і про високі ризики традиційних інвестиційних інструментів та перспективи токенізації активів, яка може відкрити ринок для ширшого кола приватних інвесторів. Як приклад узгодженої роботи міської влади, архітекторів і бізнесу було названо Вінницю — місто, що демонструє, як спільні зусилля формують здоровий сценарій розвитку.

Відбудова України неможлива без комплексного підходу, де збереження історії поєднується з новими інвестиційними практиками, а інфраструктурні рішення — із людським виміром. Для DOMOVA це безпосередньо резонує з нашою стратегією — створювати прозорі механізми колективного продажу застарілого житла та залучати приватний капітал у відновлення українських міст.

Повномасштабна війна в Україні триває, і хтось може запитати: “Навіщо зараз писати стратегічні плани?”. Відповідь дає світ: 10 – 11 липня в Римі відбулася URC2025 — Конференція з відновлення України, де понад 4 000 лідерів урядів, бізнесу та громадського сектору зі 100+ країн підтвердили намір допомогти у післявоєнній реконструкції України. Там же Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про створення Європейського флагманського фонду для відбудови України (European Flagship Fund for Ukraine) — інструмента, що акумулює ресурси ЄС, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Європейського інвестиційного банку для фінансування муніципальних проєктів відбудови.

Саме тому сьогодні, попри щоденні виклики, Одеса формує Стратегію розвитку міста до 2035 року. DOMOVA долучилася до процесу як компанія з головним офісом в Одесі та експертизою у житловому секторі.

Процес очолює команда координаторів Агенції відновлення та розвитку, до діалогу вже долучилося понад три сотні учасників — представники бізнесу, освіти, науки, медицини, транспортного та безпекового секторів, ЖКГ, а також дипломати й іноземні інвестори.

Фінансово-організаційну рамку забезпечує ПРООН в Україні (UNDP Ukraine) через проєкт “Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні”, що фінансується Урядом Японії; на місцевому рівні процес підтримують Odesa 5T Office, Civitta та Агенція регіонального розвитку Одеської області. Інформаційний супровід і залучення громади забезпечують На Часі – простір спільнот  та ГО Змістом.

Ми також були в складі робочої групи блоку житлово-комунальної політики та “Економіка, бізнес, підприємництво”. Серед напрацювань по ЖКГ, які вже лягли в першу редакцію стратегії:

• Єдиний стандарт приймання трансформаторних підстанцій від забудовника на баланс громади — щоб втрати електроенергії не сплачували мешканці.
• Повна інвентаризація ліфтів, дахів і внутрішньобудинкових мереж з відкритим реєстром, аби ремонти планувалися прозоро.
• Модель співфінансування 90/10 для ОСББ на капітальні ремонти й енергоефективність.

Чому це важливо зараз

• Вікно можливостей. Коаліція Відновлення, презентована у Римі, передбачає прямі механізми фінансування муніципальних проєктів. Що швидше Одеса покаже готові рішення, то легше залучить кошти.
• Запит громади. Сотні ідей, зібраних під час сесій, доводять: одесити хочуть бути співавторами майбутнього міста, а не пасивними спостерігачами.
• Після припинення бойових дій потрібно стартувати одразу. Документи, процедури й технічні завдання мають бути готові до того моменту, коли війна скінчиться — тоді від слів перейдемо до будівництва.

Що далі

До кінця року робочі групи узгодять пріоритети та підготують дорожню карту перших проєктів 2025–2027.

DOMOVA — хед-офіс в Одесі; наш обов’язок — зробити так, щоб наше місто стало одним із перших резидентів нових міжнародних фондів.

22 травня команда DOMOVA відвідала Українсько-Китайський бізнес-форум, організований Торгово-промисловою палатою України у співпраці з Центром просування торгівлі та інвестицій “Один пояс, один шлях”. Захід об’єднав представників 11 китайських компаній із галузей будівництва, логістики, девелопменту, ІТ та промисловості — усі вони демонструють зацікавленість у виході на український ринок та реалізації інвестиційних проєктів.

DOMOVA була презентована у форматі персональних зустрічей і нетворкінгу як цифрова платформа, що створює прозорий механізм залучення приватного капіталу до оновлення житлової інфраструктури — передусім зруйнованої, застарілої та аварійної. Платформа дає змогу агрегувати запити на продаж, об’єднувати власників та ініціювати інвестиційні сценарії, ґрунтуючись на реальному попиті.

Підхід DOMOVA викликав зацікавлення з боку кількох китайських компаній, які розглядають платформу як інструмент входу на український ринок у сегменті житлової реновації. Високу оцінку отримали як технічна готовність платформи до масштабування, так і потенціал її адаптації до інших країн та форматів співпраці.

У межах форуму було підписано міжурядовий меморандум про взаєморозуміння між Україною та Китаєм. Одним із ключових сигналів з боку китайської делегації стало оголошення про намір подвоїти обсяги двосторонньої торгівлі вже у 2025 році. Це відкриває нові можливості для інвестиційних ініціатив, що поєднують інфраструктуру, цифрові інструменти та житлову політику.

DOMOVA продовжує діалог із представниками китайського бізнесу в онлайн-форматі. У фокусі — обговорення потенційних пілотних кейсів, презентацій платформи для інвесторів та пошук моделей співпраці у сфері реновації.

DOMOVA відкрита до співпраці з інвесторами, які шукають технологічні інвестиційні інструменти для участі у відновленні застарілого житлового фонду в Україні.

Команда DOMOVA взяла участь у дводенному ідеатоні Unlock Odesa, що відбувся 26–27 квітня. Подія об’єднала понад 120 учасників з різних середовищ: представників місцевого самоврядування, громадських організацій, освітніх і культурних ініціатив, ветеранів, бізнесу та креативних індустрій.

Протягом двох днів учасники працювали у змішаних командах над ідеями для розвитку Одеського регіону. Теми були різними — від культурної інтеграції й підтримки молодіжних ініціатив до підприємництва, інновацій та інфраструктури. Спільною лінією заходу стало прагнення до стійких рішень і міжсекторальної співпраці.

DOMOVA представила платформу як інструмент для вирішення проблеми ветхого, аварійного та пошкодженого внаслідок воєнних дій житла — питання, тісно пов’язане з урбаністикою, безпекою та якістю життя.
У процесі взаємодії з іншими учасниками ми отримали цінний зворотний зв’язок, обмінялися досвідом та побачили високий рівень зацікавленості до тем, пов’язаних із ревіталізацією житлового фонду.

Такі події дозволяють перевіряти гіпотези, знаходити точки дотику між секторами та вибудовувати діалог на основі спільної мети — змінювати міста не декларативно, а системно.

Unlock Odesa — це про інше бачення спільної дії: не конкуренція і не теоретичні дискусії, а синергія, в якій народжуються конкретні рішення і стійкі партнерства.

10 квітня на події Forbes Development ми почули те, що добре знаємо з практики: бажання відновлювати українські міста є — але без робочих інструментів, правил гри та чіткої законодавчої бази воно не реалізується, все це залишається на рівні намірів.

І варто визнати: на форумі піднімали теми, про які зазвичай мало хто говорить, хоча саме вони зараз критично необхідні.

У фокусі були не просто гасла, а системні запитання:

• як перетворити зруйноване або застаріле житло на актив?
• що заважає інвесторам заходити у ревіталізацію?
• чому міста не можуть самостійно реалізувати потенціал?

Потреба очевидна

До 4 мільйонів українців втратили або мають пошкоджене житло.
Ціна питання — $524 мільярди. Але попри цифри, головне — якість інструменту.

Модель, про яку йдеться:

• житло на умовах оренди за нижчою ціною,
• повна окупність проєкту,
• управління — через неприбуткові муніципальні структури,
• інвестиції — зі збереженням капіталу та гарантованою дохідністю.

Це не фантазія. Це робоча модель у багатьох європейських країнах.

Але система не працює

Соціальне житло в Україні — де-факто неокупне.
Причина: застаріле законодавство, відсутність гарантій для інвесторів і прозорих механізмів на всіх рівнях.

На заході звучали прямі сигнали від банкірів, інвесторів, урядовців:

• потрібна нова законодавча рамка,
• роль держави — не будувати, а створити умови,
• місцеве самоврядування має мати повноваження визначати: що, де, для кого і як,
• управління — через комунальні неприбуткові фонди з чіткою звітністю.

Ревіталізація: шанс для міст, виклик для закону

Говорили не тільки про будівництво нового — ревіталізація старого житла й історичних районів теж у фокусі.
Це пряме перетинання з нашою роботою в DOMOVA.

Але навіть тут постає питання:

• Чи дозволяє закон працювати з пам’ятками архітектури?
• Чи можна узгоджено реконструювати квартал, де права власності розпорошені?

Австрійське законодавство згадувалось як приклад: чітка і зрозуміла система правил для всіх.

А що ми?

1. Ми вже створили інструмент, якого не вистачає системі — механізм об’єднання співвласників.
2. Наша модель — природне продовження дискусій, які відбуваються на рівні уряду, міст і банків.
3. DOMOVA — це не лише про ринок. Це про систему, яка вчиться працювати зі спадщиною, ризиками та соціальними запитами.

Наступний крок — робота над законодавством. Ми віримо: архітектура змін починається не з бетону, а з правил гри. 

Цінність таких дискусій полягає не у готових відповідях, а у формуванні якісного контексту для рішень, які ще мають з’явитись. Вони створюють простір, де ринок, держава та інституції можуть синхронізувати очікування й позначити спільні напрямки дії.

За цю інтелектуальну рамку — щира подяка команді Forbes Ukraine.

6 березня 2025 року в Києві відбувся Український будівельно-інвестиційний конгрес, де обговорювалися ключові виклики та можливості для ринку нерухомості України. Панельна дискусія “Інвестиції в нерухомість: перезавантаження ринку після війни та нові формати житла” зібрала провідних девелоперів і інвесторів, які окреслили головні тенденції.

Попит на швидке заселення та готове житло

“За ці роки українці зрозуміли, що треба жити саме зараз і не відкладати життя на завтра, тому основним трендом є те, що люди купують житло, щоб селитися якомога швидше. Ринок пожвавився, продажі зростають, люди продовжують інвестувати і купувати”, – зазначив Марк Марченко (SENSAR Development).

Цей тренд впливає і на інвесторів, які більше не готові чекати довгі терміни реалізації проєктів. “Інвестори хочуть розраховувати до двох років”, – додав Дмитро Струк (Креатор-Буд).

Дохідна нерухомість та нові формати

Популярними залишаються не лише квартири для власного проживання, а й інвестиції у прибуткові об’єкти. “Тренди на дохідну нерухомість, на готельні формати, низькоповерхове будівництво”, – підкреслили учасники дискусії.

Дмитро Струк також відзначив зростання попиту на компактні квартири: “Розвивається дохідна нерухомість, попит на невеликого розміру квартири”.

Змінені архітектурні рішення

Будівництво адаптується до нових умов. “Зменшили маржинальність, будують малоповерхові будинки в Києві (9, 12, 4 поверхи), будуються в нових будівлях безпекові кімнати з моноліту”, – пояснив Дмитро Струк.

Якість проєктних рішень зросла. “В девелопменті зникло таке поняття, як ‘потім розберуся’ – будуємо якісь метри і потім вирішимо, що з ними робити. Тепер якість проєктів вища не лише з естетичної точки зору, а й з точки зору економічної моделі”, – наголосив Андрій Вавриш (SAGA Development).

Географічний розподіл попиту

Ситуація на ринку нерівномірна:

• Київ – зростання попиту, збільшення продажів, порівняно з попередніми двома роками;
• Схід України – падіння активності через безпекові ризики;
• Одеса – складна ситуація, але з перспективою сезонного зростання: “В Одесі існує сезонність продажів, активуються ближче до літнього сезону”, – Олександра Коваль (Zezman Holding);
• Ужгород – попит на нерухомість залишається, але вже не такий високий, як у попередні роки. Якщо раніше інвестори активно вкладали гроші в житло на стадії будівництва, то зараз вони обирають переважно готові об’єкти.

Інвестори з-за кордону та довіра до ринку

“Купують українські люди, які зараз за кордоном, але купують нерухомість не на стадії котловану, а готове житло. Це дає величезне натхнення та надію, що люди повернуться з-за кордону”, – зазначила Олександра Коваль (Zezman Holding).

Висновки: трансформація ринку і перспективи розвитку

Український ринок нерухомості демонструє адаптивність та гнучкість перед новими викликами. Основні тенденції свідчать про перегляд стратегій девелоперів та інвесторів:

• Попит на швидке заселення стимулює розвиток готового житла, а тривалі цикли будівництва стають менш привабливими. Девелопери переорієнтовуються на проєкти з коротшим терміном реалізації та більш прогнозованими бізнес-моделями.
• Дохідна нерухомість продовжує розвиватися, особливо у форматах малоповерхового будівництва, апарт-готелів та орендного житла.
• Безпекові рішення стають невід’ємною частиною нових проєктів, що впливає як на технології будівництва, так і на загальні витрати девелоперів.
• Географічна структура попиту змінилася: Київ та Київська область залишаються локомотивом ринку, західні регіони стабілізуються, а інтерес до східних міст залишається низьким через безпекові фактори.

Загалом, ключові гравці ринку констатують: нерухомість в Україні залишається привабливим інструментом для інвестування, навіть в умовах економічної невизначеності. Водночас ринок стає більш зрілим: знижується толерантність до ризиків, пріоритет надається проєктам із чіткою економічною моделлю та передбачуваними термінами реалізації.

У довгостроковій перспективі майбутнє галузі визначатимуть безпекова ситуація, державна політика щодо містобудування та темпи відновлення економіки.