...

10 квітня на події Forbes Development ми почули те, що добре знаємо з практики: бажання відновлювати українські міста є — але без робочих інструментів, правил гри та чіткої законодавчої бази воно не реалізується, все це залишається на рівні намірів.

І варто визнати: на форумі піднімали теми, про які зазвичай мало хто говорить, хоча саме вони зараз критично необхідні.

У фокусі були не просто гасла, а системні запитання:

  • як перетворити зруйноване або застаріле житло на актив?
  • що заважає інвесторам заходити у ревіталізацію?
  • чому міста не можуть самостійно реалізувати потенціал?

Потреба очевидна

До 4 мільйонів українців втратили або мають пошкоджене житло.
Ціна питання — $524 мільярди. Але попри цифри, головне — якість інструменту.

Модель, про яку йдеться:

  • житло на умовах оренди за нижчою ціною,
  • повна окупність проєкту,
  • управління — через неприбуткові муніципальні структури,
  • інвестиції — зі збереженням капіталу та гарантованою дохідністю.

Це не фантазія. Це робоча модель у багатьох європейських країнах.

Але система не працює

Соціальне житло в Україні — де-факто неокупне.
Причина: застаріле законодавство, відсутність гарантій для інвесторів і прозорих механізмів на всіх рівнях.

На заході звучали прямі сигнали від банкірів, інвесторів, урядовців:

  • потрібна нова законодавча рамка,
  • роль держави — не будувати, а створити умови,
  • місцеве самоврядування має мати повноваження визначати: що, де, для кого і як,
  • управління — через комунальні неприбуткові фонди з чіткою звітністю.

Ревіталізація: шанс для міст, виклик для закону

Говорили не тільки про будівництво нового — ревіталізація старого житла й історичних районів теж у фокусі.
Це пряме перетинання з нашою роботою в DOMOVA.

Але навіть тут постає питання:

  • Чи дозволяє закон працювати з пам’ятками архітектури?
  • Чи можна узгоджено реконструювати квартал, де права власності розпорошені?

Австрійське законодавство згадувалось як приклад: чітка і зрозуміла система правил для всіх.

А що ми?

  1. Ми вже створили інструмент, якого не вистачає системі — механізм об’єднання співвласників.
  2. Наша модель — природне продовження дискусій, які відбуваються на рівні уряду, міст і банків.
  3. DOMOVA — це не лише про ринок. Це про систему, яка вчиться працювати зі спадщиною, ризиками та соціальними запитами.

Наступний крок — робота над законодавством. Ми віримо: архітектура змін починається не з бетону, а з правил гри. 

Цінність таких дискусій полягає не у готових відповідях, а у формуванні якісного контексту для рішень, які ще мають з’явитись. Вони створюють простір, де ринок, держава та інституції можуть синхронізувати очікування й позначити спільні напрямки дії.

За цю інтелектуальну рамку — щира подяка команді Forbes Ukraine.

27 червня 2024 року Київська школа економіки (KSE) за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації представила результати дослідження “Структурні зміни та виклики в будівельній індустрії України: аналіз та прогнози”. Це дослідження оцінює довоєнний стан будівельної галузі та вплив на неї повномасштабного вторгнення. Зокрема, аналітики досліджують рівень руйнувань української інфраструктури та визначають необхідні матеріали для її відбудови.

Згідно з даними Світового банку, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів. Для відновлення частини інфраструктури, яка згадується у звітах Світового банку, потрібно близько 65 мільярдів доларів лише на будівельні матеріали. Водночас абсолютна більшість необхідних будматеріалів можуть бути виготовлені в Україні, що дозволить знизити витрати, створити нові робочі місця та збільшити надходження до державного бюджету.

Експерти зазначають, що понад 90% необхідних будівельних матеріалів можуть бути виготовлені в Україні. Серед найбільш важливих матеріалів для відбудови — цемент, бетон, металоконструкції, цегла, скло, теплоізоляційні матеріали. Це сприятиме розвитку внутрішніх виробничих потужностей, що в свою чергу створить додаткові робочі місця та підтримуватиме економіку.

“Поточні інвестиції надважливі, але для відновлення інфраструктури та економіки України необхідні додаткові мільярди. Слід зазначити, що інвестиції, зокрема, сприятимуть розвитку внутрішніх виробничих потужностей, створюючи нові робочі місця і підтримуючи економіку”, — зазначив Максим Нефьодов, директор з інноваційних рішень KSE Institute.

Відновлення інфраструктури потребує значних інвестицій. Зокрема, група CRH, один з найбільших виробників будівельних матеріалів, вже інвестувала $80 мільйонів в українську будівельну галузь під час повномасштабного вторгнення. Ірландська компанія Kingspan планує інвестувати $300 млн у проект «Сірша» (ірл. Свобода), що передбачає будівництво виробничого кампусу на заході України до 2026 року.

Українські бізнеси також активно інвестують у будівельну галузь. Девелоперська компанія City One Development розпочала будівництво склозаводу у Київській області, вартість якого складає €100 мільйонів. Це єдиний аналогічний проект в Україні після зруйнування попереднього заводу у 2014 році.

Дослідження Київської школи економіки підкреслює важливість відбудови інфраструктури України та необхідність значних інвестицій у цей процес. Використання вітчизняних будівельних матеріалів, підтримка місцевих виробників та залучення міжнародних інвесторів є ключовими елементами для успішного відновлення країни.

Платформа DOMOVA відіграє важливу роль у цьому процесі, пропонуючи унікальні рішення для об’єднання власників нерухомості та залучення інвестицій. Це сприятиме розвитку української економіки, створенню нових робочих місць та відновленню житлового фонду.

Після 24 лютого 2022 року інвестиційний клімат в Україні зазнав значних змін через військову агресію з боку Російської Федерації, що призвело до появи нових викликів для закордонних інвесторів. Війна стала серйозною перепоною для потенційного інвестування з кількох причин. З одного боку, наявність активних бойових дій в країні викликає у міжнародних інвесторів асоціації з високою невизначеністю та ризиком втрати інвестованих коштів. З іншого боку, брак системи страхування таких воєнних ризиків робить інвестиційне середовище менш привабливим для ведення та розвитку бізнесу в Україні.

З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій в Україну та стимулювання економічного розвитку регіонів, Парламент прийняв Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», змінений та адаптований до умов воєнного стану. Основним завданням Закону є стимулювання залучення стратегічних інвесторів у національну економіку шляхом здійснення державної підтримки великих інвестиційних проєктів. Крім того, з 2024 року набув чинності Закон щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків.

Відновлення інвестиційного попиту

Невизначеність, викликана як війною в країні, так і ринковими факторами, не зупиняє розвиток галузі нерухомості. Навпаки, вона адаптується, враховуючи нові тренди та потреби споживачів. Ряд відомих переваг інвестування в нерухомість, як то – прогнозований дохід від оренди, тенденція до зростання вартості активів, захист від інфляції та примноження родинного капіталу, – є саме тими чинниками, які ефективно працюють віками.

Станом на початок 2024 року, за даними НБУ, українці тримають на руках 764 мільярди гривень, що в доларовому еквіваленті майже 20 млрд. І мова йде про заощадження лише в гривні, які за різними оцінками, становлять третину від усіх заощаджень — готівка в доларах/євро, валютні депозити, державні цінні папери, тобто облігації внутрішньої державної позики у валюті. За останніми підрахунками Нацбанку, це ще понад $100 млрд.

Попри зменшений інвестиційний попит у порівнянні з довоєнними роками, сектор нерухомості відчуває позитивні зрушення, особливо на первинному ринку. Однак існують певні “але”, що включають вимивання ліквідних концептів ЖК та питання динаміки будівництва.

Стабільність інвестицій в нерухомість також залежить від політичних та соціальних умов в країні. Урядові програми з відновлення інфраструктури та житла, такі як єВідновлення та єОселя, законодавча база, а також підтримка іноземних інвестицій, можуть стати додатковими стимулами для зростання сектора.

Запит на диверсифікацію та інновації

Попит на диверсифіковані формати нерухомості зростає. Апарт-формати з управлінням досвідченими операторами стають все популярнішими, пропонуючи інвесторам дохідні бізнес-моделі з сервісною складовою. Такий продукт задовольняє потреби в пасивному доході та доступі до комфортабельного життя в комплексі.

Нинішні тренди вказують на зміну споживчих уподобань. Попит зростає на житлові комплекси з розвиненою інфраструктурою, високим рівнем сервісу та екологічними стандартами. Це зумовлює збільшення інтересу до інвестицій в проєкти, що відповідають сучасним вимогам сталого розвитку та комфорту.

Різноманітність інвестиційних можливостей

Ринок нерухомості пропонує широкий спектр можливостей для інвестицій: від купівлі квартир у новобудовах до інвестицій у комерційну нерухомість та земельні ділянки. В умовах волатильності та невизначеності довгострокові інвестиції можуть запропонувати стабільніші та передбачуваніші доходи. Це особливо актуально для ринку нерухомості, де ціни можуть зростати з часом.

Диверсифікація, якість життя та інноваційні формати будуть ключовими факторами, що визначатимуть успіх інвестицій в нерухомість в найближчому майбутньому. Інвестування в нерухомість залишається привабливим варіантом для збереження та примноження капіталу, адаптуючись до змінних умов та потреб ринку.

Вгору