Перший квартал 2025 року підтвердив: ринок житла в Україні оживає. Вперше за тривалий час спостерігається синхронне зростання попиту і цін у кількох сегментах — зокрема, на вторинне житло та новобудови. Це не стрибок — швидше стабілізація на новому рівні. Нижче — головні тенденції.

Вторинне житло: зростання попиту навіть у прифронтових регіонах

Ціни на вторинному ринку зростали практично в усіх регіонах України. Найпомітніше — у містах, де поєднується умовна безпека, ділова активність і наявність ринку: Київ, Львів, Ужгород, Одеса, Дніпро. Зокрема:

• Ужгород вийшов на друге місце в країні за ціною однокімнатних квартир, обійшовши Київ: $64 тис. проти $63 тис. За півроку зростання склало +16%.
• Київ утримує лідерство у сегменті двокімнатних і трикімнатних квартир: $100 тис. і $148 тис. відповідно.
• У Дніпрі, Харкові, Одесі вартість 1-кімнатних за півроку зросла на 3–10%​.

Незважаючи на зростання цін, індекс доступності житла покращився — завдяки підвищенню зарплат. Наприклад, у Києві придбання середньої 1-кімнатної потребує 8 річних зарплат (раніше було 8,3), у Львові — 9,1 (раніше 10), а в Тернополі — лише 6,1​ (ЛУН). Це формує сприятливий ґрунт для рішень про купівлю житла, зокрема готового до реконструкції або знесення.

Новобудови: стабільне зростання, активність девелоперів

На первинному ринку ціни теж зростають — хоч і повільніше. За півроку подорожчала новобудова в Одесі (+14%), досягнувши 45,6 тис. грн/м². У Львові та Ужгороді зафіксовано невелике зниження, проте ці міста залишаються в трійці лідерів за ціною.

• Львів — 55,6 тис. грн/м²
• Київ — 53,7 тис. грн/м²
• Ужгород — 47,9 тис. грн/м²​

Цікаво, що у Львівській і Закарпатській областях найбільша кількість нових стартів продажів: за півроку — 25 і 13 ЖК відповідно. У Києві й області стартували 11 нових проєктів, ще 10 — в Івано-Франківській області. Ці регіони сьогодні фактично формують основу нового житлового будівництва в країні.

Як ринок реагує на очікування

Те, що здавалося лише короткостроковим відскоком, виглядає як початок нової фази ринку. Покупці, які впродовж 2023 року спостерігали, починають діяти. Девелопери — теж. Ціни не падають, навіть попри загальну турбулентність. Водночас:

• Старий житловий фонд поступово втрачає конкурентоздатність. В містах, де ціна вторинки підтягується до новобудов, вибір очевидний.
• Регіональні центри з дешевшим житлом (Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ) залишаються потенційною зоною зростання.
• На периферії попит концентрується навколо нових проєктів, що потребують ділянок. А це, в свою чергу, активізує інтерес до старих будинків як джерела майданчиків.

Ситуація на ринку обережно оптимістична. Зростання без перегріву, помірний інтерес до новобудов, підвищення активності у “готових” районах — усе це формує ландшафт, у якому перетворення застарілого житла стає не лише логічним, а й ринково виправданим кроком.

6 березня 2025 року в Києві відбувся Український будівельно-інвестиційний конгрес, де обговорювалися ключові виклики та можливості для ринку нерухомості України. Панельна дискусія “Інвестиції в нерухомість: перезавантаження ринку після війни та нові формати житла” зібрала провідних девелоперів і інвесторів, які окреслили головні тенденції.

Попит на швидке заселення та готове житло

“За ці роки українці зрозуміли, що треба жити саме зараз і не відкладати життя на завтра, тому основним трендом є те, що люди купують житло, щоб селитися якомога швидше. Ринок пожвавився, продажі зростають, люди продовжують інвестувати і купувати”, – зазначив Марк Марченко (SENSAR Development).

Цей тренд впливає і на інвесторів, які більше не готові чекати довгі терміни реалізації проєктів. “Інвестори хочуть розраховувати до двох років”, – додав Дмитро Струк (Креатор-Буд).

Дохідна нерухомість та нові формати

Популярними залишаються не лише квартири для власного проживання, а й інвестиції у прибуткові об’єкти. “Тренди на дохідну нерухомість, на готельні формати, низькоповерхове будівництво”, – підкреслили учасники дискусії.

Дмитро Струк також відзначив зростання попиту на компактні квартири: “Розвивається дохідна нерухомість, попит на невеликого розміру квартири”.

Змінені архітектурні рішення

Будівництво адаптується до нових умов. “Зменшили маржинальність, будують малоповерхові будинки в Києві (9, 12, 4 поверхи), будуються в нових будівлях безпекові кімнати з моноліту”, – пояснив Дмитро Струк.

Якість проєктних рішень зросла. “В девелопменті зникло таке поняття, як ‘потім розберуся’ – будуємо якісь метри і потім вирішимо, що з ними робити. Тепер якість проєктів вища не лише з естетичної точки зору, а й з точки зору економічної моделі”, – наголосив Андрій Вавриш (SAGA Development).

Географічний розподіл попиту

Ситуація на ринку нерівномірна:

• Київ – зростання попиту, збільшення продажів, порівняно з попередніми двома роками;
• Схід України – падіння активності через безпекові ризики;
• Одеса – складна ситуація, але з перспективою сезонного зростання: “В Одесі існує сезонність продажів, активуються ближче до літнього сезону”, – Олександра Коваль (Zezman Holding);
• Ужгород – попит на нерухомість залишається, але вже не такий високий, як у попередні роки. Якщо раніше інвестори активно вкладали гроші в житло на стадії будівництва, то зараз вони обирають переважно готові об’єкти.

Інвестори з-за кордону та довіра до ринку

“Купують українські люди, які зараз за кордоном, але купують нерухомість не на стадії котловану, а готове житло. Це дає величезне натхнення та надію, що люди повернуться з-за кордону”, – зазначила Олександра Коваль (Zezman Holding).

Висновки: трансформація ринку і перспективи розвитку

Український ринок нерухомості демонструє адаптивність та гнучкість перед новими викликами. Основні тенденції свідчать про перегляд стратегій девелоперів та інвесторів:

• Попит на швидке заселення стимулює розвиток готового житла, а тривалі цикли будівництва стають менш привабливими. Девелопери переорієнтовуються на проєкти з коротшим терміном реалізації та більш прогнозованими бізнес-моделями.
• Дохідна нерухомість продовжує розвиватися, особливо у форматах малоповерхового будівництва, апарт-готелів та орендного житла.
• Безпекові рішення стають невід’ємною частиною нових проєктів, що впливає як на технології будівництва, так і на загальні витрати девелоперів.
• Географічна структура попиту змінилася: Київ та Київська область залишаються локомотивом ринку, західні регіони стабілізуються, а інтерес до східних міст залишається низьким через безпекові фактори.

Загалом, ключові гравці ринку констатують: нерухомість в Україні залишається привабливим інструментом для інвестування, навіть в умовах економічної невизначеності. Водночас ринок стає більш зрілим: знижується толерантність до ризиків, пріоритет надається проєктам із чіткою економічною моделлю та передбачуваними термінами реалізації.

У довгостроковій перспективі майбутнє галузі визначатимуть безпекова ситуація, державна політика щодо містобудування та темпи відновлення економіки.

Ринок житлової нерухомості України у 2024 році демонстрував поступове відновлення, проте спостерігалися суттєві регіональні та структурні диспропорції. Про ці важливі тренди, які формують динаміку галузі, свідчать дані Державної служби статистики, повідомляє голова парламентського комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев.

Зростання обсягів житлового будівництва

У січні-вересні 2024 року в експлуатацію було введено 6,73 млн кв. м житла, що на 23,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Кількість зданих квартир (як в одно-, так і багатоквартирних будинках) зросла на 19,1% і становила 79,2 тис. одиниць. Однак загальні обсяги введеного житла залишаються на рівні 76,9% від показників останнього довоєнного року (2021).

Регіональні диспропорції

Лідерами за обсягами введеного в експлуатацію житла залишаються Київ, Київська область та Західна Україна. Зокрема, на частку західних регіонів (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Волинська, Чернівецька, Тернопільська та Рівненська області) припадає 38,7% загальної площі житла, введеного в експлуатацію, що є суттєвим зростанням порівняно з 31,7% у 2021 році​.

Водночас, у п’яти регіонах країни (Київ, Харківська, Сумська, Волинська, Черкаська області) обсяги будівництва скоротилися. Це зумовлено як безпековими ризиками, так і обмеженням попиту на житло у регіонах, що зазнали значного впливу війни​.

Багатоквартирне та приватне житло

Обсяги будівництва багатоквартирного житла відновлюються, але все ще залишаються на низькому рівні. У 2024 році цей сегмент досяг лише 54,1% від показників 2021 року. Водночас, приватне житлове будівництво показало суттєве зростання — обсяги перевищили довоєнні показники на 20,5%. Частково це можна пояснити легалізацією раніше збудованих приватних домоволодінь​.

Чинники впливу та перспективи

Ринок житлової нерухомості залежить від багатьох факторів, включаючи:

• Безпекові ризики: Девелопери оцінюють ризики інвестицій у нові проєкти, що впливає на темпи введення в експлуатацію багатоквартирного житла.
• Економічні виклики: Низький інвестиційний попит населення обмежує активність на первинному ринку.
• Державна підтримка: Програми, як-от “єОселя” та “єВідновлення”, спрямовані на підтримку ринку, проте їх вплив обмежений через обмежене фінансування.

Помітна активізація ринку можлива лише за умови зменшення безпекових ризиків, що дозволить збільшити довіру інвесторів і споживачів​.

Отже, підсумуємо:

Житлова нерухомість України поступово відновлюється після потрясінь, викликаних війною та економічною кризою. Незважаючи на позитивну динаміку у введенні житла в експлуатацію, галузь зберігає залежність від державної підтримки та зовнішніх факторів. Для подальшого розвитку потрібні стабільність і стратегічні підходи до залучення інвестицій та підтримки будівництва.

В Одесі 12-13 вересня 2024 року відбулася головна економічна подія року — Odesa Economic Revival Forum. Форум зібрав дипломатів, представників уряду, місцевих органів влади, політиків, підприємців та громадських діячів для обговорення стратегії економічного відродження міста в умовах воєнного часу.

Відкриваючи захід, мер Одеси Геннадій Труханов підкреслив, що головною метою є демонстрація інвестиційної привабливості Одеси, яка продовжує розвиватися навіть під час війни. “Ми розглядаємо відбудову Одеси як потужного культурно-економічного, наукового та туристичного центра України — з розвиненою інфраструктурою, високими соціальними та екологічними показниками та якістю життя”, — заявив він.

Посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда у своєму виступі наголосив на готовності Японії продовжувати всебічну підтримку міста: “Ми віримо в те, що відновлення Одеси та регіону матиме ключове значення для довгострокового відновлення України”. Він підкреслив, що японська сторона активно співпрацює з українськими партнерами над інфраструктурними проєктами та проєктами, що стосуються культурної спадщини, що є важливим аспектом довгострокової підтримки міста​.

Зокрема, Японія вже бере участь у фінансуванні проєктів, пов’язаних із відбудовою Одеси, а також надає технічну та гуманітарну допомогу. Така міжнародна підтримка є важливою для успішної реалізації стратегії відновлення міста, що активно обговорювалося на форумі.

Для команди DOMOVA форум став чудовою можливістю для нових контактів та обговорення важливих економічних питань стосовно залучення інвесторів та реконструкції житлового фонду, що сприятиме подальшому розвитку нашої платформи та відновленню Одеси.

В Україні активно обговорюється питання реконструкції старих житлових кварталів, особливо “хрущовок”. І хоча уряд розробляє законодавчі ініціативи для цього процесу, власники квартир у таких будинках повинні уважно оцінити всі ризики та можливості, перш ніж приймати рішення.

Законодавчі ініціативи та їхні обмеження

Олена Шуляк, голова профільного парламентського комітету ВР, наголошує, що законопроєкт №6483, який готується до другого читання, передбачає надання власникам квартир у “хрущовках” рівноцінного за площею та кількістю кімнат житла під час реконструкції, а саме: у законопроєкті прописано, що власникам житла у будинках, які підпадають під реконструкцію, надається “рівноцінне за площею та кількістю кімнат житло, незалежно від кількості зареєстрованих осіб”. Це повинно гарантувати, що власники не втратять свою житлову площу в результаті оновлення будівель.

Однак, реальні умови можуть бути далеко не ідеальними. Наприклад, навіть за умови надання рівноцінного житла, воно може бути розташоване в іншому районі або мати інші архітектурні рішення, що призведе до потреби у додаткових витратах на ремонт чи навіть доплату за “зайві” квадратні метри, якщо забудовник збудує квартиру більшої площі. Це може створити значний фінансовий тягар для мешканців, особливо для тих, хто вже перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Тривалість процесу реконструкції та відсутність гарантій

Зі слів Олени Шуляк, проблема оновлення старого житлового фонду в Україні обговорюється ще з 2006 року, але до цього часу жоден із запропонованих проєктів не був реалізований. Це свідчить про складність і тривалість процесу, який може розтягнутися на невизначений термін. Власники “хрущовок” можуть опинитися в ситуації, коли їхні будинки будуть роками чекати на реконструкцію, що суттєво знижує їхні шанси на покращення житлових умов у найближчому часі.

Більше того, як наголошує Шуляк, держава дедалі менше може собі дозволити утримувати старі неефективні будівлі, такі як “хрущовки”. Тобто настрій влади — остаточно “розібратися з хрущовками” та старими будинками загалом уже в найближчому майбутньому.

Це означає, що в майбутньому такі будинки все ж можуть бути знесені, але без конкретних гарантій того, що власники отримають рівноцінне житло або грошову компенсацію. У столичних хрущовках проживає близько 40% пенсіонерів. Якщо ж людина заздалегідь погодилася на доплату, але потім її не вносить, вона вже не може заселитися у закріплену за нею квартиру.

З огляду на масовість процесу, без даху над головою можуть опинитися багато мешканців старих будинків. Особливо, якщо держава не пропише додаткові механізми їх захисту.

Альтернатива: вигідний продаж через платформу DOMOVA

На противагу цим ризикам, платформа DOMOVA пропонує власникам “хрущовок” реальну альтернативу. DOMOVA дозволяє об’єднати зусилля співвласників квартир для спільного продажу всієї будівлі інвесторам або будівельним компаніям, що може суттєво підвищити вартість нерухомості. Унікальність платформи полягає в тому, що вона дозволяє власникам самостійно встановлювати ціну на свої квартири, а також пропонує прозорі та гнучкі умови продажу.

DOMOVA також надає можливість уникнути затяжних бюрократичних процедур та невизначеності, пов’язаної з очікуванням на реконструкцію. Це особливо важливо в умовах, коли законодавчі процеси можуть затягуватися, а можливість отримати компенсацію чи нове житло залишається під великим питанням.

Продаж квартири через платформу DOMOVA виглядає значно вигіднішим і більш надійним рішенням для власників “хрущовок”, які прагнуть швидко і без зайвих ризиків отримати максимальну вигоду від свого майна.

27 червня 2024 року Київська школа економіки (KSE) за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації представила результати дослідження “Структурні зміни та виклики в будівельній індустрії України: аналіз та прогнози”. Це дослідження оцінює довоєнний стан будівельної галузі та вплив на неї повномасштабного вторгнення. Зокрема, аналітики досліджують рівень руйнувань української інфраструктури та визначають необхідні матеріали для її відбудови.

Згідно з даними Світового банку, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів. Для відновлення частини інфраструктури, яка згадується у звітах Світового банку, потрібно близько 65 мільярдів доларів лише на будівельні матеріали. Водночас абсолютна більшість необхідних будматеріалів можуть бути виготовлені в Україні, що дозволить знизити витрати, створити нові робочі місця та збільшити надходження до державного бюджету.

Експерти зазначають, що понад 90% необхідних будівельних матеріалів можуть бути виготовлені в Україні. Серед найбільш важливих матеріалів для відбудови — цемент, бетон, металоконструкції, цегла, скло, теплоізоляційні матеріали. Це сприятиме розвитку внутрішніх виробничих потужностей, що в свою чергу створить додаткові робочі місця та підтримуватиме економіку.

“Поточні інвестиції надважливі, але для відновлення інфраструктури та економіки України необхідні додаткові мільярди. Слід зазначити, що інвестиції, зокрема, сприятимуть розвитку внутрішніх виробничих потужностей, створюючи нові робочі місця і підтримуючи економіку”, — зазначив Максим Нефьодов, директор з інноваційних рішень KSE Institute.

Відновлення інфраструктури потребує значних інвестицій. Зокрема, група CRH, один з найбільших виробників будівельних матеріалів, вже інвестувала $80 мільйонів в українську будівельну галузь під час повномасштабного вторгнення. Ірландська компанія Kingspan планує інвестувати $300 млн у проект «Сірша» (ірл. Свобода), що передбачає будівництво виробничого кампусу на заході України до 2026 року.

Українські бізнеси також активно інвестують у будівельну галузь. Девелоперська компанія City One Development розпочала будівництво склозаводу у Київській області, вартість якого складає €100 мільйонів. Це єдиний аналогічний проект в Україні після зруйнування попереднього заводу у 2014 році.

Дослідження Київської школи економіки підкреслює важливість відбудови інфраструктури України та необхідність значних інвестицій у цей процес. Використання вітчизняних будівельних матеріалів, підтримка місцевих виробників та залучення міжнародних інвесторів є ключовими елементами для успішного відновлення країни.

Платформа DOMOVA відіграє важливу роль у цьому процесі, пропонуючи унікальні рішення для об’єднання власників нерухомості та залучення інвестицій. Це сприятиме розвитку української економіки, створенню нових робочих місць та відновленню житлового фонду.

У сучасних умовах Україна стикається з величезними викликами у житловому секторі, особливо після руйнувань, спричинених військовими діями. Нещодавно було підписано важливий Меморандум між урядом України та Світовим банком, який спрямований на підтримку житлової реформи в країні. Це відкриває нові можливості для залучення приватних інвестицій та створення ефективної житлової екосистеми, що стимулюватиме зростання економіки та покращення якості життя громадян.

Меморандум про взаєморозуміння, укладений між Урядом України та Світовим банком, підписали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Віце-президент Світового банку Антонелла Бассані та Віце-президент Міжнародної фінансової корпорації Альфонсо Гарсія Мора. Метою цього Меморандуму є спільні зусилля для підготовки та реалізації національної житлової стратегії, яка допоможе створити умови для доступу громадян до безпечного та доступного житла.

Як зазначено в Меморандумі: “Україна зробила кроки, щоб розпочати реформування житлового сектору з метою створення ефективної житлової екосистеми за активної участі приватного сектору, яка б стимулювала зростання в багатьох сферах економіки та зробила значний внесок у підвищення економічної стійкості України. З цією метою Україна завершує розробку всеохоплюючої концепції житлової політики, за якою послідує підготовка різних інструментів, включаючи національну житлову стратегію”.

Розробка національної житлової стратегії

В рамках Меморандуму передбачається розробка національної житлової стратегії, яка визначатиме основні пріоритети, політику, програми та терміни реалізації для всього сектора на 5 – 7 років. Ця стратегія має забезпечити виконання вимог ЄС та врахувати всі виклики, які стоять перед житловим сектором України як до війни, так і у зв’язку з нею.

Про початок роботи над проєктом національної житлової стратегії зазначається у спільній заяві, яку було оголошено Мінінфраструктури спільно з партнерами, у тому числі Світовим банком, за результатами консультацій, які відбулися 3 квітня 2024 року.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, з залученням широкого кола представників міжнародних організацій, проводить роботу з розробки нової житлової політики, зокрема проєкту Закону України «Про основні засади житлової політики», який є основою запровадження концепції нової житлової політики та реалізації житлової реформи в Україні.

Очікується, що в межах Меморандуму сторони спільно здійснюватимуть дії, спрямовані на об’єднання зусиль та досвіду для надання підтримки Уряду України у підготовці та реалізації національної житлової стратегії. Це включатиме першочергові заходи щодо законодавчого регулювання та фінансування житлової сфери, розробку стимулів для державного сектору з метою залучення ресурсів приватного сектору, створення сприятливого бізнес-середовища для приватних інвестицій у житловий сектор, мобілізацію приватного капіталу за допомогою різних фінансових інструментів, а також розробку доступних рішень щодо купівлі та оренди житла.

Приватні інвестиції та соціальна відповідальність

DOMOVA сприяє залученню приватних інвестицій у житловий сектор, створюючи сприятливе бізнес-середовище для розвитку доступного, якісного та безпечного житла, відповідно до умов сьогодення. 

Це включає розробку доступних рішень щодо продажі та купівлі аварійного та ветхого житла, мобілізацію приватного капіталу через інвестування в будівництво. Поза економічною вигодою, компанія також працює над вирішенням соціальних проблем, сприяючи оновленню та модернізації житлового фонду.

Аби всім було комфортно співіснувати в суспільстві та мати рівні можливості доступу до парків, домівок, шкіл, лікарень, кафе, магазинів тощо, необхідно враховувати певні особливості та потреби всіх категорій громадян.

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікована Україною, декларує принципи рівних можливостей, недискримінаційності й поваги до людської гідності, свободи робити власний вибір і незалежність. Це стосується осіб, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, отриманні інформації або орієнтуванні в просторі, таких як особи з інвалідністю (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату), люди похилого віку, вагітні жінки, особи з тимчасовими проблемами зі здоров’ям, а також люди з дитячими колясками. Вони мають рівні права доступу до всіх об’єктів громадського призначення. Для реалізації їхніх прав споруди і будівлі мають бути пристосовані та доступні, інакше всі слова про рівність і інклюзивність втрачають сенс.

Споруди й будівлі, які відповідають нормативно-правовим вимогам щодо забезпечення доступності й безпеки для маломобільних груп населення, є доступними. Це досягається шляхом впровадження комплексних архітектурно-планувальних, інженерно-технічних, ергономічних, конструкційних та організаційних заходів. Можна виділити основних два блоки доступності будівель для маломобільних груп населення: інформаційна та архітектурна.

Інформаційна доступність включає можливість вільного отримання інформації про об’єкт, навігацію в ньому та на прилеглій території: інформаційні дошки, вказівники, знаки (звичайні та шрифтом Брайля) для маломобільних груп населення, оснащення світлофорів звуковими сигналами. Це дозволяє людині самостійно орієнтуватися, як саме зайти та вийти з будівлі.

Архітектурна доступність передбачає безпосереднє пристосування будівель для користування маломобільними групами населення: наявність пандусів, підйомників тощо. Інформація про архітектурну доступність також повинна бути відображена через інформаційну доступність.

Архітектурна доступність забезпечується шляхом універсального дизайну або розумного пристосування існуючих будівель. Принципи розумного пристосування дозволяють забезпечити мінімальний стандарт доступності в умовах реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення житлових будинків і громадських споруд. До таких інструментів оснащення можуть належати пандуси, підйомні пристрої та інші механізми.

ЛУН Місто, спільно зі студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ), провели дослідження щодо рівня архітектурної доступності житлових будинків в Україні. В рамках програми було досліджено близько 1000 житлових будинків у 23 містах України, в Одесі та Києві включно.

У Києві лише 30% будинків із числа обстежених мають вхід врівень із землею, а нормативний пандус (з кутом 3-5 градусів, шириною 1,2 м, з поручнями та неслизькою поверхнею) є лише у 9% будинків.

Щодо доступності до укриттів: тільки 3% укриттів мають широкий вхід та нормативний пандус, і лише 8% мають вбиральню, причому в жодному з них не виявлено вбиралень для людей з інвалідністю. А переважна більшість будинків взагалі не мають обладнаних укриттів, і, наразі люди використовують паркінги під час повітряних тривог.

22 серпня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав важливий закон про обов’язкове облаштування бомбосховищ у новобудовах. Раніше, 10 серпня того ж року, були затверджені норми ДБН В.2.2-5:2023, які регулюють будівництво захисних споруд цивільного захисту. 

Згідно з новими нормами, підземні паркінги та інші приміщення мають адаптувати для укриття людей та бути безбар’єрними, на поверхах також повинні бути кімнати безпеки, а в будинку – протипожежні стіни й вікна. Ці нормативні акти покликані забезпечити захист населення в умовах загрози та вплинути на підхід до будівництва та надання комунальних послуг.

Після 24 лютого 2022 року інвестиційний клімат в Україні зазнав значних змін через військову агресію з боку Російської Федерації, що призвело до появи нових викликів для закордонних інвесторів. Війна стала серйозною перепоною для потенційного інвестування з кількох причин. З одного боку, наявність активних бойових дій в країні викликає у міжнародних інвесторів асоціації з високою невизначеністю та ризиком втрати інвестованих коштів. З іншого боку, брак системи страхування таких воєнних ризиків робить інвестиційне середовище менш привабливим для ведення та розвитку бізнесу в Україні.

З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій в Україну та стимулювання економічного розвитку регіонів, Парламент прийняв Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», змінений та адаптований до умов воєнного стану. Основним завданням Закону є стимулювання залучення стратегічних інвесторів у національну економіку шляхом здійснення державної підтримки великих інвестиційних проєктів. Крім того, з 2024 року набув чинності Закон щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків.

Відновлення інвестиційного попиту

Невизначеність, викликана як війною в країні, так і ринковими факторами, не зупиняє розвиток галузі нерухомості. Навпаки, вона адаптується, враховуючи нові тренди та потреби споживачів. Ряд відомих переваг інвестування в нерухомість, як то – прогнозований дохід від оренди, тенденція до зростання вартості активів, захист від інфляції та примноження родинного капіталу, – є саме тими чинниками, які ефективно працюють віками.

Станом на початок 2024 року, за даними НБУ, українці тримають на руках 764 мільярди гривень, що в доларовому еквіваленті майже 20 млрд. І мова йде про заощадження лише в гривні, які за різними оцінками, становлять третину від усіх заощаджень — готівка в доларах/євро, валютні депозити, державні цінні папери, тобто облігації внутрішньої державної позики у валюті. За останніми підрахунками Нацбанку, це ще понад $100 млрд.

Попри зменшений інвестиційний попит у порівнянні з довоєнними роками, сектор нерухомості відчуває позитивні зрушення, особливо на первинному ринку. Однак існують певні “але”, що включають вимивання ліквідних концептів ЖК та питання динаміки будівництва.

Стабільність інвестицій в нерухомість також залежить від політичних та соціальних умов в країні. Урядові програми з відновлення інфраструктури та житла, такі як єВідновлення та єОселя, законодавча база, а також підтримка іноземних інвестицій, можуть стати додатковими стимулами для зростання сектора.

Запит на диверсифікацію та інновації

Попит на диверсифіковані формати нерухомості зростає. Апарт-формати з управлінням досвідченими операторами стають все популярнішими, пропонуючи інвесторам дохідні бізнес-моделі з сервісною складовою. Такий продукт задовольняє потреби в пасивному доході та доступі до комфортабельного життя в комплексі.

Нинішні тренди вказують на зміну споживчих уподобань. Попит зростає на житлові комплекси з розвиненою інфраструктурою, високим рівнем сервісу та екологічними стандартами. Це зумовлює збільшення інтересу до інвестицій в проєкти, що відповідають сучасним вимогам сталого розвитку та комфорту.

Різноманітність інвестиційних можливостей

Ринок нерухомості пропонує широкий спектр можливостей для інвестицій: від купівлі квартир у новобудовах до інвестицій у комерційну нерухомість та земельні ділянки. В умовах волатильності та невизначеності довгострокові інвестиції можуть запропонувати стабільніші та передбачуваніші доходи. Це особливо актуально для ринку нерухомості, де ціни можуть зростати з часом.

Диверсифікація, якість життя та інноваційні формати будуть ключовими факторами, що визначатимуть успіх інвестицій в нерухомість в найближчому майбутньому. Інвестування в нерухомість залишається привабливим варіантом для збереження та примноження капіталу, адаптуючись до змінних умов та потреб ринку.