Безбарʼєрність та інклюзивність при відновленні країни
15 та 16 травня 2024 року у Києві відбувся другий УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС, ключовою темою якого стало відновлення України з урахуванням вимог безбарʼєрності та інклюзивності. Цей захід зібрав представників влади, бізнесу та громадських організацій для обговорення найактуальніших питань відбудови країни.
Серед учасників та партнерів конгресу була команда компанії DOMOVA і Олександр Саржан презентував аудиторії платформу для продажу старого, аварійного та пошкодженого внаслідок бойових дій житла. Це інноваційне рішення вже викликає зацікавленість у інвесторів та забудовників.
Важливість безбар’єрності та інклюзивності
Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович підкреслила, що в Україні є 3 мільйони людей з інвалідністю, і ця кількість постійно зростає через бойові дії. Тому вимоги безбарʼєрності та інклюзивності при відбудові країни є надзвичайно важливими.
Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна зазначила: “Сьогодні безбар’єрність у сфері проєктування і будівництва – це про вияв поваги до людей, соціальну відповідальність та професійність ваших команд. Без перебільшення кожен з нас рано чи пізно буде потребувати безбар’єрних просторів”.
Основні теми конгресу
Конгрес також охопив такі важливі теми, як:
- Стратегії та виклики відновлення України
- Державні програми та інструменти щодо розв’язання житлового питання
- Ветеранське підприємництво як запорука безпеки суспільства
- Індустріальна відбудова як важливий драйвер розвитку української економіки
- Нові підходи до будівництва в умовах війни
- Перспективи відновлення житлового будівництва
Окремою важливою частиною конгресу стала панельна дискусія “Робота міжнародних та українських фондів, основні напрямки, ключові проєкти та ініціативи”.
Відбудова культурних об’єктів
Ростислав Карандєєв, т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України, підкреслив важливість універсальних рішень у відбудові, які дозволять створити дієвий механізм для швидкого відновлення культурних обʼєктів у громадах. Він наголосив на необхідності збереження культурної цінності будівель, а не лише економічної вигоди.
Панельна дискусія про безбар’єрність та інклюзивність
Модератором панелі “Безбар’єрність та інклюзивність: виклики сьогодення” виступив Віталій Мельник, віцепрезидент девелоперської компанії UDP. Він наголосив на пріоритетності питань інклюзивності та безбар’єрності для уряду та суспільства в цілому, необхідності системних змін у законодавстві, інфраструктурі та освіті, а також на важливості створення доступної інфраструктури.
Висновки та перспективи
Цього року УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС значно масштабувався, консолідував українську владу, бізнес, громадські організації й структури та став майданчиком для проведення ряду заходів міжнародних та українських організацій. Компанія DOMOVA, з презентацією платформи для продажу старого та аварійного житла, стала актуальною частиною цієї події, демонструючи свої інноваційні рішення для відновлення житлового фонду України.
11 квітня 2024 року в Києві відбувся форум з відновлення України — RECOVERY CONSTRUCTION FORUM UKRAINE. Захід зібрав ключових діячів з урядових кіл та представників будівельної галузі для обміну думками щодо важливих викликів та координації зусиль в рамках відбудови країни. Команда DOMOVA представляла компанію на цьому форумі.
Захід зібрав понад 2000 учасників, включаючи державних службовців, представників місцевих громад, бізнесменів у сфері будівництва, архітекторів, студентів будівельних факультетів та інших зацікавлених експертів та фахівців.
Форум охопив три основні тематичні сесії. Перша сесія була присвячена державній політиці відбудови, обговоренню пріоритетів та міжнародної участі в процесах відновлення. Друга сесія зосередилася на підтримці громад, включаючи обговорення потенційних можливостей та планування. Остання сесія включала обговорення процесів технічного регулювання, стандартів та інновацій в галузі.
Учасники форуму також взяли участь у численних дискусійних панелях, зокрема, обговорили державні програми підтримки, прозорість процесів відбудови, а також новітні підходи у девелопменті та архітектурі, у відповідності з викликами та вимогами щодо сучасного будівництва, враховуючи ситуацію.
- Чи слід відновлювати існуючі будівлі або краще демонтувати їх та звести нові?
- Яким чином має розвиватися будівельна індустрія в майбутньому?
- Які кроки потрібно вжити для зменшення енергоспоживання та збільшення екологічності будівель?
- Як звільнити міські простори від залежності від видобувних джерел енергії?
Аналізуючи проблеми, які несуть застарілі житлові об’єкти, як то: зношені інженерні мережі, недоступність для людей з обмеженими можливостями, низьку енергоефективність, невідповідність сучасним нормам ізоляції та ефективного використання простору, – фахівці приходять до висновку, що задля забезпечення безпеки населення в умовах потенційних загроз та формування нових стандартів у будівництві та комунальному обслуговуванні, необхідне залучення кращих світових практик. В країні майже з початку повномасштабного вторгнення російської федерації триває дискусія щодо цих актуальних питань, особливо в контексті війни, коли пошкодження енергетичної інфраструктури вказують на необхідність нових підходів в будівництві.
В Україні капітальні ремонти старих будинків проводились рідко, що призвело до погіршення їх стану. Розробка житлової політики має бути партисипативною, враховуючи потреби всіх груп населення, і відповідати вимогам та новим стандартам в країні. Розробка ефективних систем цивільного захисту стає все більш актуальною. Важливим кроком у цьому напрямку стало підписання президентом Володимиром Зеленським Закону 22 серпня 2023 року, який передбачає обов’язкове облаштування бомбосховищ у нових будівлях, а також норми, прийняті 10 серпня, що визначають вимоги до будівництва споруд цивільного захисту — ДБН В.2.2-5:2023. Ці норми спрямовані на забезпечення безпеки населення в умовах потенційних загроз та формування нових стандартів у будівництві та комунальному обслуговуванні.
Саме тому успішні світові практики з енергоефективного сталого будівництва мають вивчатися та впроваджуватися в алгоритми нового будівництва, мотивувати громади відбудовувати за сучасними потребами і вимогами суспільства: безпека та екологічність на всіх рівнях.