Аби всім було комфортно співіснувати в суспільстві та мати рівні можливості доступу до парків, домівок, шкіл, лікарень, кафе, магазинів тощо, необхідно враховувати певні особливості та потреби всіх категорій громадян.

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікована Україною, декларує принципи рівних можливостей, недискримінаційності й поваги до людської гідності, свободи робити власний вибір і незалежність. Це стосується осіб, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, отриманні інформації або орієнтуванні в просторі, таких як особи з інвалідністю (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату), люди похилого віку, вагітні жінки, особи з тимчасовими проблемами зі здоров’ям, а також люди з дитячими колясками. Вони мають рівні права доступу до всіх об’єктів громадського призначення. Для реалізації їхніх прав споруди і будівлі мають бути пристосовані та доступні, інакше всі слова про рівність і інклюзивність втрачають сенс.

Споруди й будівлі, які відповідають нормативно-правовим вимогам щодо забезпечення доступності й безпеки для маломобільних груп населення, є доступними. Це досягається шляхом впровадження комплексних архітектурно-планувальних, інженерно-технічних, ергономічних, конструкційних та організаційних заходів. Можна виділити основних два блоки доступності будівель для маломобільних груп населення: інформаційна та архітектурна.

Інформаційна доступність включає можливість вільного отримання інформації про об’єкт, навігацію в ньому та на прилеглій території: інформаційні дошки, вказівники, знаки (звичайні та шрифтом Брайля) для маломобільних груп населення, оснащення світлофорів звуковими сигналами. Це дозволяє людині самостійно орієнтуватися, як саме зайти та вийти з будівлі.

Архітектурна доступність передбачає безпосереднє пристосування будівель для користування маломобільними групами населення: наявність пандусів, підйомників тощо. Інформація про архітектурну доступність також повинна бути відображена через інформаційну доступність.

Архітектурна доступність забезпечується шляхом універсального дизайну або розумного пристосування існуючих будівель. Принципи розумного пристосування дозволяють забезпечити мінімальний стандарт доступності в умовах реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення житлових будинків і громадських споруд. До таких інструментів оснащення можуть належати пандуси, підйомні пристрої та інші механізми.

ЛУН Місто, спільно зі студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ), провели дослідження щодо рівня архітектурної доступності житлових будинків в Україні. В рамках програми було досліджено близько 1000 житлових будинків у 23 містах України, в Одесі та Києві включно.

У Києві лише 30% будинків із числа обстежених мають вхід врівень із землею, а нормативний пандус (з кутом 3-5 градусів, шириною 1,2 м, з поручнями та неслизькою поверхнею) є лише у 9% будинків.

Щодо доступності до укриттів: тільки 3% укриттів мають широкий вхід та нормативний пандус, і лише 8% мають вбиральню, причому в жодному з них не виявлено вбиралень для людей з інвалідністю. А переважна більшість будинків взагалі не мають обладнаних укриттів, і, наразі люди використовують паркінги під час повітряних тривог.

22 серпня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав важливий закон про обов’язкове облаштування бомбосховищ у новобудовах. Раніше, 10 серпня того ж року, були затверджені норми ДБН В.2.2-5:2023, які регулюють будівництво захисних споруд цивільного захисту. 

Згідно з новими нормами, підземні паркінги та інші приміщення мають адаптувати для укриття людей та бути безбар’єрними, на поверхах також повинні бути кімнати безпеки, а в будинку – протипожежні стіни й вікна. Ці нормативні акти покликані забезпечити захист населення в умовах загрози та вплинути на підхід до будівництва та надання комунальних послуг.

Ринок нерухомості України у 2023 році переживав справжній випробувальний період, внаслідок дестабілізації, спричиненої війною. Згідно з дослідженням агенції ЛУН, інтерес до придбання квартир утримується на достатньо високому рівні – 70-80% від показників до війни. 

Серед регіонів, що віддалені від бойових дій, спостерігається зростання цін на вторинному ринку, навіть у валютному еквіваленті. Натомість у Києві відмічається зниження вартості однокімнатних квартир на 3%, тоді як у Львові та Івано-Франківську — зростання на 12% і 18% відповідно.

А яка ж ситуація на первинному ринку? Хоча забудовники відновили роботу відділів продажу, темпи будівництва помітно сповільнилися. Це спричинило зниження обсягів нового житла на 15% у Києві, 35% у Київській області та 38% у Львові. Така ситуація може спричинити дефіцит нових квартир, що особливо важливо у контексті пільгової іпотеки програми єОселя.

Навесні 2023 року спостерігалася стабілізація попиту на покупку квартир, що свідчить про поступове повернення інтересу до інвестицій у власне житло. Державна програма єОселя, що передбачає пільгові умови кредитування, також сприяє стабілізації настроїв на ринку.

Одеса, одне з ключових міст України, також відчуло зміни: зростання цін на дво- та трикімнатні квартири становить близько 1%, тоді як ціни на однокімнатні квартири знизилися на 1%. Найвищі ціни спостерігаються у Приморському та Київському районах міста.

Взагалі, 2023 рік характеризується поступовим відновленням ринку нерухомості. Попит зосереджений на готовому житлі, оскільки такі інвестиції вважаються менш ризикованими. Проте зниження темпів будівництва та невизначеність на фронті можуть спричинити дефіцит житла.

На первинному ринку спостерігається висхідний інтерес до квартир. Експерти у сфері нерухомості зазначають, що важливими критеріями при виборі є ліквідність об’єкта, репутація забудовника та актуальний стан будівництва. Вони також прогнозують зростання цін на початку 2024 року на первинному ринку на 15% у гривні та стабілізацію на вторинному ринку зі зростанням на 6-10% у доларах.

Швидкість реалізації проєктів забудовниками залежить від стану в фінансовій галузі України. Повернення до показників січня 2022 року потребує значного часу та зусиль. Нині українська економіка зберігає стабільність завдяки великій підтримці від західних партнерів та союзників.

Сектор споживання продовжує відновлюватися, але інвестиційна активність у другому півріччі 2023 року значно знизилася. Фінансові експерти бачать потенціал для економічного зростання через експорт, попри атаки, завдяки роботі морського коридору з південних портів.

За даними Forbes, експерти вказують на чіткий сигнал про те, що розширення бюджетного дефіциту у 2024 році малоймовірне. Існує велика ймовірність, що інвестування в нерухомість як спосіб збереження капіталу стане знову популярним цього року. Зазначено, що приблизно $15 мільярдів знаходиться на гривневих депозитах, $11 мільярдів – на валютних. Звіт НБУ вказує, що між $60 та $100 мільярдів зберігаються у населення готівкою.

На сьогодні ринок відновив приблизно третину продажів порівняно з довоєнним періодом, що є позитивним сигналом. При цьому інфляція грошей створює ризики, але купівля нерухомості може захистити від інфляційних втрат – одна із причин, чому люди продовжують вкладати вільні гроші в нерухомість.

Також експерти прогнозують новий підхід до будівництва, виведення на ринок нових проєктів. Один з інноваційних підходів до розв’язання проблеми аварійного житла та реконструкції продемонструвала українська платформа DOMOVA. Компанія DOMOVA позиціонує себе як єдина у світі IT-платформа, що надає власникам квартир у старих та аварійних будинках можливість об’єднатися для спільного продажу всього будинку.

Компанія забезпечує зручні та прозорі механізми для такого об’єднання, пропонує безкоштовне подання запиту на продаж, залучає інвесторів та будівельні компанії.

Чорні лебеді завжди приносять не тільки зміни, а й нові рішення.