Чи варто чекати на реконструкцію “хрущовок”?

В Україні активно обговорюється питання реконструкції старих житлових кварталів, особливо “хрущовок”. І хоча уряд розробляє законодавчі ініціативи для цього процесу, власники квартир у таких будинках повинні уважно оцінити всі ризики та можливості, перш ніж приймати рішення.

Законодавчі ініціативи та їхні обмеження

Олена Шуляк, голова профільного парламентського комітету ВР, наголошує, що законопроєкт №6483, який готується до другого читання, передбачає надання власникам квартир у “хрущовках” рівноцінного за площею та кількістю кімнат житла під час реконструкції, а саме: у законопроєкті прописано, що власникам житла у будинках, які підпадають під реконструкцію, надається “рівноцінне за площею та кількістю кімнат житло, незалежно від кількості зареєстрованих осіб”. Це повинно гарантувати, що власники не втратять свою житлову площу в результаті оновлення будівель.

Однак, реальні умови можуть бути далеко не ідеальними. Наприклад, навіть за умови надання рівноцінного житла, воно може бути розташоване в іншому районі або мати інші архітектурні рішення, що призведе до потреби у додаткових витратах на ремонт чи навіть доплату за “зайві” квадратні метри, якщо забудовник збудує квартиру більшої площі. Це може створити значний фінансовий тягар для мешканців, особливо для тих, хто вже перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Тривалість процесу реконструкції та відсутність гарантій

Зі слів Олени Шуляк, проблема оновлення старого житлового фонду в Україні обговорюється ще з 2006 року, але до цього часу жоден із запропонованих проєктів не був реалізований. Це свідчить про складність і тривалість процесу, який може розтягнутися на невизначений термін. Власники “хрущовок” можуть опинитися в ситуації, коли їхні будинки будуть роками чекати на реконструкцію, що суттєво знижує їхні шанси на покращення житлових умов у найближчому часі.

Більше того, як наголошує Шуляк, держава дедалі менше може собі дозволити утримувати старі неефективні будівлі, такі як “хрущовки”. Тобто настрій влади — остаточно “розібратися з хрущовками” та старими будинками загалом уже в найближчому майбутньому.

Це означає, що в майбутньому такі будинки все ж можуть бути знесені, але без конкретних гарантій того, що власники отримають рівноцінне житло або грошову компенсацію. У столичних хрущовках проживає близько 40% пенсіонерів. Якщо ж людина заздалегідь погодилася на доплату, але потім її не вносить, вона вже не може заселитися у закріплену за нею квартиру.

З огляду на масовість процесу, без даху над головою можуть опинитися багато мешканців старих будинків. Особливо, якщо держава не пропише додаткові механізми їх захисту.

Альтернатива: вигідний продаж через платформу DOMOVA

На противагу цим ризикам, платформа DOMOVA пропонує власникам “хрущовок” реальну альтернативу. DOMOVA дозволяє об’єднати зусилля співвласників квартир для спільного продажу всієї будівлі інвесторам або будівельним компаніям, що може суттєво підвищити вартість нерухомості. Унікальність платформи полягає в тому, що вона дозволяє власникам самостійно встановлювати ціну на свої квартири, а також пропонує прозорі та гнучкі умови продажу.

DOMOVA також надає можливість уникнути затяжних бюрократичних процедур та невизначеності, пов’язаної з очікуванням на реконструкцію. Це особливо важливо в умовах, коли законодавчі процеси можуть затягуватися, а можливість отримати компенсацію чи нове житло залишається під великим питанням.

Продаж квартири через платформу DOMOVA виглядає значно вигіднішим і більш надійним рішенням для власників “хрущовок”, які прагнуть швидко і без зайвих ризиків отримати максимальну вигоду від свого майна.