Аналіз архітектурної доступності житлових будинків в Україні

Аби всім було комфортно співіснувати в суспільстві та мати рівні можливості доступу до парків, домівок, шкіл, лікарень, кафе, магазинів тощо, необхідно враховувати певні особливості та потреби всіх категорій громадян.

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікована Україною, декларує принципи рівних можливостей, недискримінаційності й поваги до людської гідності, свободи робити власний вибір і незалежність. Це стосується осіб, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, отриманні інформації або орієнтуванні в просторі, таких як особи з інвалідністю (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату), люди похилого віку, вагітні жінки, особи з тимчасовими проблемами зі здоров’ям, а також люди з дитячими колясками. Вони мають рівні права доступу до всіх об’єктів громадського призначення. Для реалізації їхніх прав споруди і будівлі мають бути пристосовані та доступні, інакше всі слова про рівність і інклюзивність втрачають сенс.

Споруди й будівлі, які відповідають нормативно-правовим вимогам щодо забезпечення доступності й безпеки для маломобільних груп населення, є доступними. Це досягається шляхом впровадження комплексних архітектурно-планувальних, інженерно-технічних, ергономічних, конструкційних та організаційних заходів. Можна виділити основних два блоки доступності будівель для маломобільних груп населення: інформаційна та архітектурна.

Інформаційна доступність включає можливість вільного отримання інформації про об’єкт, навігацію в ньому та на прилеглій території: інформаційні дошки, вказівники, знаки (звичайні та шрифтом Брайля) для маломобільних груп населення, оснащення світлофорів звуковими сигналами. Це дозволяє людині самостійно орієнтуватися, як саме зайти та вийти з будівлі.

Архітектурна доступність передбачає безпосереднє пристосування будівель для користування маломобільними групами населення: наявність пандусів, підйомників тощо. Інформація про архітектурну доступність також повинна бути відображена через інформаційну доступність.

Архітектурна доступність забезпечується шляхом універсального дизайну або розумного пристосування існуючих будівель. Принципи розумного пристосування дозволяють забезпечити мінімальний стандарт доступності в умовах реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення житлових будинків і громадських споруд. До таких інструментів оснащення можуть належати пандуси, підйомні пристрої та інші механізми.

ЛУН Місто, спільно зі студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ), провели дослідження щодо рівня архітектурної доступності житлових будинків в Україні. В рамках програми було досліджено близько 1000 житлових будинків у 23 містах України, в Одесі та Києві включно.

У Києві лише 30% будинків із числа обстежених мають вхід врівень із землею, а нормативний пандус (з кутом 3-5 градусів, шириною 1,2 м, з поручнями та неслизькою поверхнею) є лише у 9% будинків.

Щодо доступності до укриттів: тільки 3% укриттів мають широкий вхід та нормативний пандус, і лише 8% мають вбиральню, причому в жодному з них не виявлено вбиралень для людей з інвалідністю. А переважна більшість будинків взагалі не мають обладнаних укриттів, і, наразі люди використовують паркінги під час повітряних тривог.

22 серпня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав важливий закон про обов’язкове облаштування бомбосховищ у новобудовах. Раніше, 10 серпня того ж року, були затверджені норми ДБН В.2.2-5:2023, які регулюють будівництво захисних споруд цивільного захисту. 

Згідно з новими нормами, підземні паркінги та інші приміщення мають адаптувати для укриття людей та бути безбар’єрними, на поверхах також повинні бути кімнати безпеки, а в будинку – протипожежні стіни й вікна. Ці нормативні акти покликані забезпечити захист населення в умовах загрози та вплинути на підхід до будівництва та надання комунальних послуг.